Бессарабська площа

Бессарабська площа — один з головних викликів розвитку якісного публічного простору в центрі Києва. До площі сходяться три магістралі, що створюють навколо неї суцільну транспортну розв'язку. Жодних виділених смуг для громадського транспорту, велодоріжок або зручних маршрутів для пішоходів. Більшість переходів з площі ведуть під землю до торгового центру, а за влаштування двох наземних довелось воювати декілька років. Щоб Бессарабська площа стала комфортним та привабливим місцем, на курсі з урбан дизайну розробили проєкт її реконструкції.

Фото з дрона

Історія

Століттями місце сучасної Бессарабської площі було лісовим урочищем між двома не з'єднаними між собою районами міста Києва, а в межі міста територія увійшла лише в 1830-х роках. Завдяки будівництву університету проклали Круглоуніверситетську вулицю (Університетський узвіз), що з'єднала Печерське місто із Новою забудовою. Пізніше проклали Бульварне шосе (нині бульвар Т. Шевченка), завдяки чому на площі зустрілися два шляхи – Васильківський та Житомирський. Дві річки Хрещатик та Клов, що зустрічались на площі, замурували під землю.

В 1874-75 роках одночасно з початком будівництва на місці шовковичного саду Олександрівської лікарні сюди переносять ринкову торгівлю. В 1912 році за проектом Генріха Гая будують Бессарабський ринок. Розвиток торгової площі скінчився в кінці 1950-х років після прокладання автомагістралі на місці старих вуличок Засарайної та Собачої тропи — бульвару Лесі Українки. З того часу площа стрімко занепадає як публічний простір і закріплюється в статусі транзитної магістралі.

Дослідження

Бессарабська площа розташувалася посеред жвавого району в центральній частині Києва. Навколо неї переважає історична забудова з великою кількістю офісних приміщень. На навколишніх вулицях багато активних перших поверхів з ресторанами, кав'ярнями та магазинами. Найактивнішою є непарна сторона вулиці Басейної. Хоч ця територія і наповнена містянами, комфортного публічного простору тут майже немає. Навколо Бессарабського ринку практично відсутні лавки та дерева, через що користуватись навколишніми вулицями досить некомфортно.

Просторові дослідження

Мобільність

Через Бессарабську площу проходить декілька основних транспортних магістралей Києва. Однак, через вузькі вулиці навколо ринку та значну кількість конфліктів між учасниками дорожнього руху, тут майже завжди затори. Ситуацію не виправило навіть прокладання у дев'яностих вулиці Скоропадського із сімома автомобільними смугами.

1) Наявний рух автівок. 2) Проєктний рух у тунелі.3) Проєктний рух по поверхні. 4) Проєктний рух гром. транспорту

Щоб вирішити транспортні проблеми навколо Бессарабської площі ми використали простір торгового центру, розташованого під Великою Васильківською вулицею. Через нього ми пустили автівки в напрямку вулиць Льва Толстого, а рух автівок у напрямку Хрещатика залишили по поверхні. Це зменшує кількість конфліктів із зустрічним рухом, котрий тепер рухається під землею. Щоб зменшити кількість конфліктів на перехрестях, прибрали рух по проїздах навколо ринку і направили його на вулицю Скоропадського.

1) Наявний рух автівок. 2) Проєктний рух у тунелі.3) Проєктний рух по поверхні. 4) Проєктний рух гром. транспорту

Щоб остаточно вирішити транспортну проблему Бессарабської площі, потрібно змінити підхід до розвитку мобільності в місті і дати містянам зручний громадський транспорт — комфортну та швидку альтернативу приватній автівці. Зараз міська адміністрація планує продовжити борщагівську трамвайну лінію до вулиці Шота Руставелі. У майбутньому ми пропонуємо продовжити її з вулиці Шота Руставелі до Бессарабського проїзду та далі по Хрещатику та Бульвару Шевченка. Це дасть містянам можливість користуватись трамваєм і на інших маршрутах. Також додали магістральні велодоріжки, які є сталим способом пересування в місті.

1) Хрещатик. 2) Велика Васильківська. 3) Бульвар Шевченка.

Пішоходи

На Бессарабській площі перетинаються пішохідні потоки з п'яти вулиць, якими проходять прогулянкові маршрути з Хрещатика, бульвара Шевченка та Крутим узвозом з Липок. Однак автомобілізований, запаркований простір, заплутані підземні переходи та незрозуміла навігація створюють массу конфліктів та ускладнюють пересування чи перебування на площі. Пішоходи змушені користуватись неінклюзивними підземними переходами в торговому центрі, які до того ж іноді закриваються.

1) Наявні маршрути пішоходів. 2) Проєктні маршрути пішоходів.

Звільнивши площу від автівок, ми об'єднали розрізнені фрагменти простору навколо неї та зробили її повністю пішохідною. Створили зручну систему наземних переходів, що зв'язує площу з вулицями навколо. Таким чином Бессарабка стає інклюзивним та безпечним простором, а тому і комфортною для прогулянок та дозвілля.

1) Бессарабстїька площа. 2 і 3) Бессарабські проїзди.

Екологія

Бессарабська площа щороку посідає перше місце по забрудненню в Києві, а бізнеси та транспортний рух регулярно страждають від злив і повеней. Ці проблеми спричинено значним трафіком навколо ринку та недостатнім озелененням. Оскільки площа розташовується в низині, до неї стікаються дощові води з усіх навколишніх вулиць. Інженерна система водовідведення, частиною якої є старий колектор, що проходить під Хрещатиком, не витримують таку кількість опадів. А через зміну клімату їх з кожним роком ставатиме лише більше.

1) Наявні зелені зони та колектор. 2) Об'єднання трьох бульварів. 3) Проєктні зелені зони та русло річки Хрещатик на поверхні.

Ми об'єднали озеленення Хрещатика, бульвар Шевченка та відновлений бульвар на вулиці Басейній в єдину зелену зону. Дерева зроблять площу затіненою і естетично привабливою та вирішать проблему очищення повітря й шумового забруднення.

Вздовж вулиць зробили систему зелених зон для водовідведення. В екстремальні дощові періоди вони прийматимуть значну частину опадів, які очищатимуться, поступово просочуючись у ґрунт. Також влаштували на поверхні канал для річки Хрещатик, котра зараз протікає в колекторі під землею. Перед ринком влаштували дощовий садок, який за необхідності прийматиме в себе надлишок опадів.

1) Річка на Хрещатику. 2) Річка на Бессарабському проїзді.

Публічний простір

Бессарабська площа має неймовірний туристичний потенціал, але в наявних умовах його неможливо використати. Навколо Бессарабського ринку є багато ресторанів, але через транспортну розв'язку до них складно дістатись. Тротуари ж занадто вузькі навіть для пішоходів, не те що для літніх майданчиків.

Ми відкрили простір Метрограду та влаштували по периметру прозорі та активні фасади для різноманітних ресторанів, кав'ярень та магазинів. Посеред площі розмістили велику зелену зону з простором для відпочинку та спілкування. Доступ до цієї території зробили з інклюзивним пандусом для зручного доступу та амфітеатром для відпочинку. Площа за ринком теж змінилась. Вона стала комфортнішою, на ній розмістились додатковий простір для літніх майданчиків та дозвілля.

1) Амфітеатр. 2) Пандус. 3) Площа за ринком. 4) Басейна вулиця.

Виклики міста

Хрешатик — головна вулиця Києва, а Бессарабка — головна торгова площа на ній. Громадський магніт, яким є Бессарабський ринок, розміщення на перетині основних пішохідних маршрутів дають площі потенціал стати одним з найцікавіших пабліків міста. Однак його розгубили, впроваджуючи неефективні транспортні рішення. Проєкт нової Бессарабської площі показує, як повинна виглядати сучасна площа в центрі міста та в яких напрямках вона повинна розвиватись. Вона має перетворитися на безпечний, екологічний, доступний та комфортний громадський простір, який стане основною точкою тяжіння для навколишньої території.

Над проєктом працювали

Куратор
Максим Головко

Архітекторка
Олена Мельник

Візуалізатор
Максим Гуменюк

Лектори
Юрій Грановський, соціологічні дослідження
Антон Олійник, архітектура
Анастасія Стрижевська, архітектура
Дмитро Беспалов, транспортне моделювання
Віктор Петрук, транспортне проєктування
Семен Поломаний, ландшафтна архітектура
Максим Коцюба, ландшафтна архітектура
Дмитро Гурін, адвокаційні кампанії
Ганна Бондар, конкурсна практика
Євген Петрощук, міські проекти

Студенти
Софія Панасенко
Юлія Бабенко
Артем Лигін
Дар'я Христич
Сергій Хаймик
Павло Шатохін
Ніна Купенда
Данило Мовчан
Олександр Прима
Ганна Аксьонова
Віктор Шевченко
Святослав Стьопул
Костянтин Рухлов

Проєкт розробили
на курсі Урбан дайзан
навесні 2020 року
в Projector